Архив рубрики: Uncategorized

Христос Воскрес!!! Великдень. 8 квітня 2018 року

Писанок веселий візерунок,
Кошик шинки, хрону, ковбаси,
Воскресіння Божого дарунок,
Посвятивши, з церкви принеси.
І збери усю свою родину,
Паски кожному по скибочці роздай,
Помолись за неньку Україну,
За батьків, дітей і за наш край.

 

Вербна неділя. 1 квітня 2018 року

Прихожани Собору зібралися у Вербну неділю, щоби урочисто зустріти Христа Спасителя. Традиційно це свято відзначається за тиждень до Великодня і вважається одним з найбільш шанованих церковних свят. Інша назва цього дня – Вхід Господній в Єрусалим. З Вербної неділі починається останній Страсний тиждень посту, що передує Великодню.

Цього дня в Соборі оосвячувались гілочки верби, навіть дощик вирішив допомогти. Принесені додому, вони мають простояти весь рік, охороняючи родину від нещасть.

Театралізована Хресна дорога у Борщеві, 25 березня 2018 року

В неділю, 25 березня 2018 року, вже традиційно вулицями Борщева пройшла театралізована Хресна дорога, яку представила жителям молодіжна організація «Дар».

viber image

viber image1

Молоді люди намагалися відтворити хід Хресної дороги Спасителя, що відбувалася в Єрусалимі дві тисячі років тому. Цим нагадували вірним про надлюдські терпіння Ісуса Христа, які Він переніс заради спасіння кожної людини.

viber image3

Хресна хода традиційно вирушила о 14.30 від храму Успіння Пресвятої Богородиці до Собору Борщівської Ікони Божої Матері, далі до церкви Святих апостолів Петра і Павла та Римо-Католицького костелу. До спільної молитви долучилися віряни усіх церков міста. Процесія пройшла 14 молитовних стацій, долаючи шлях понад два кілометри, тривалістю дві з половиною години. На кожній із стацій зачитувалися уривки зі Святого Євангелія, духовні роздуми над страстями Христовими.

 viber image4

Незважаючи на зовсім не весняну погоду, духовне дійство не залишило байдужими місцевих мешканців.

 

 

Стрітення Господнє, 15 лютого 2018 року

Стрітення належить до числа Господніх свят, воно присвячене безпосередньо Христові, але за своїм богослужбовим змістом близьке до свят Богородичних. І в давнину розглядалося як свято, присвячене Матері Божій. На сороковий день після народження Христа, після закінчення днів законного очищення, Пречиста Богородиця разом з Йосифом Обручником та немовлям прийшла з Вифлеєма до Єрусалимського храму. За законом Мойсея, батьки повинні були приносити в храм для посвячення Богу своїх первістків (перших синів) на сороковий день після народження. При цьому покладалося в подяку Богу принести жертву. На виконання закону Матір Божа з Йосифом і принесли Ісуса до храму, а для жертви принесли двох голубенят. Симеон був чоловік праведний і благочестивий — за переказами, один з перекладачів Святого Письма з єврейської на грецьку мову, який засумнівався в словах книги пророка Ісаї, що Спаситель народиться від Діви. І тоді з’явився йому Ангел і сказав, що він не помре, поки своїми очима не побачить сповнення цього пророцтва. Симеон довго чекав виконання обіцянки Божої: він жив близько 300 років. І ось у цей день з натхнення Духа Святого він прийшов у храм. І коли Марія з Йосифом принесли маленького Іісуса, Симеон узяв Його на руки і, славлячи Бога, сказав: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм з миром, бо побачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед всіма народами, світло на просвіту язичникам і на славу народу Твого Ізраїля».

DSC02491

З такою проповіддю звертався настоятель Собору до вірян, що прийшли відсвяткувати свято у спільній молитві.

 

Каталог фото

Різдво Христове, 2018 рік

7 січня православні всього світу святкували одне із найважливіших і найвеличніших церковних свят року — Різдво Христове! Як і щорічно, віряни зібралися у Соборі на урочисте богослужіння. По закінченню святої божественної літургії настоятель Собору Іван Яворський побажав усім присутнім та їх сім’ям: «Щоб Ваші домівки стали вмістилищем невмістимого Бога, щоби у серцях і душах усіх вірних народився Господь, щоб провідниками життя Вашого було тільки здоров’я, велика сімейна любов, злагода, взаєморозуміння, і радість Різдва Христового була не тільки в дні його народження, а в усі дні життя Вашого на многії і благії літа!». Урочисто співав хор, велично дзвеніли дзвони, звідусіль линуло святкове «Христос народився! Славім Його!»,Собор і усе навкруги сповнилося радістю свята!

20180107_085348

Преображення Господнє у соборі

У суботу, 19 серпня, прихожани собору святкували Преображення Господнє. У народі це свято іще прийнято називати Другим Спасом, або Яблучним Спасом.    viber image17  У цей день Христос явився трьом своїм учням у світлі божественної слави, демонструючи єдність Святої Трійці.

Віряни традиційно принесли до церкви врожай на освячення. Зокрема у святковий кошик кладуть груші, яблука, виноград, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці. viber image7  Освячення плодів символізує розквіт і плодючість усього створеного у безкінечному царстві життя. Для господарів свято знаменує закінчення жнив та завершення літа.

У давнину в цей день люди старались утриматися від сніданку перед приходом до церкви. А вже після богослужіння пригощали членів родини освяченими яблуками. Розрізали фрукт на скибки, мочали в мед і їли. Вважали, що така трапеза дасть здоров’я на увесь майбутній рік. Цього дня господині печуть пироги та готують вареники з яблуками. Також варять узвар і компот.

Традиційно, більше фото у фотоальбомі.

Варто зазначити, що в народі на Спаса передбачали погоду. Якщо день сонячний та безхмарний – осінь буде сухою. Якщо дощовий – мокрою. Ясний день віщує морозну і заметільну зиму.

 

Святкування Престольного празника 2017

У день явління Богородиці у соборі Борщівської ікони Божої Матері з архипастирським візитом наш храм відвідав високопреосвященніший Нестор, архієпископ Тернопільський і Кременецький. DSC_0221

Він і собор духовенства: благочинний Борщівського благочиня о.Ілля Негір зі Скали-Подільської,  благочинний Жмеринського і Шаргородського районів (Вінницька єпархія) о.Василь, настоятель монастиря Святого Миколая Чудотворця (Заліщицький район, с.Звиняч) архимандрит Всеволод, о.Степан та о.Іван (Лосяч), о.Андрій  (Ланівці), о.Василь (Нивра), о.Ігор (Худіївці), о.Сергій (Турильче), о.Любомир (Голігради), о.Олег (Борщів), о.Володимир (Сапогів), о.Іван (Борщів) служили святу Божественну Літургію за мир в Україні, за повернення солдатів додому,

DSC_0299

освятили також дзвіницю, копію Гробу Господнього та іконостас собору.

DSC_0318

За пожертвування на іконостас високопреосвященнійший Нестор нагородив жертводавця Галину Пікуль орденом святої великомучениці Варвари. DSC_0307

Почесного громадянина Борщівського району Миколу Гуменюка — орденом архистратига Божого Михаїла за подаровані статуї Ісуса Христа, Матері Божої, архистратига Михаїла і святителя Миколая Чудотворця. DSC_0305

Також владика освятив прапори для воїнів української армії, які воюють на Сході України.  DSC_0322

Наприкінці архипастирських відвідин високопреосвященнійший з духовенством відслужив панахиду за Небесну сотню і всіх героїв, які віддали життя за волю України.  DSC_0335

Парафіяльне управління собору щиро дякує меценатам Богданові та Лесі Федорчукам за велику допомогу в проведенні престольного свята явління Божої Матері у Борщеві.

Катерина СТАНГРЕТ

Святкування Трійці

Це свято християни відзначають на 50-й день після Великодня. День Святої Трійці також називають Зеленими святами, або П’ятидесятницею.

Як розповідав настоятель Собору отець Іван, згідно з Євангелієм, у цей день з небес на апостолів зійшли вогненні язики Святого Духа, і чоловіки заговорили різними мовами, щоб надалі йти до народів і проповідувати християнство. Апостоли і Матір Божа були у світлиці будинку на Сіонській горі. З ними були учні Христа і перші віруючі. Раптом кімната заповнилася небувалим шумом – немов вітри заповнили приміщення. І на кожного апостола і на Пресвяту Марію зійшов Дух Божий у вигляді язиків полум’я. Апостоли раптово заговорили всі разом на різних мовах, яких раніше не знали. Святий Петро вийшов на ганок і оголосив, що дух Божий зійшов на апостолів, і можуть вони пророкувати. Апостоли розійшлися по багатьох країнах, щоб проповідувати. Вони були наділені дарами пророкувати і зцілювати, і несли вчення Ісуса Христа в різні народи. Язики полум’я також знаменують здатність обпалювати і очищати від гріхів, зігрівати душі і наповнювати їх світлом віри.

Саме тому День Святої Трійці іменується також днем народження Християнської Церкви. Сходження Святого Духа відбулося, як і обіцяв апостолам Ісус у день Свого вознесіння, на 50-й день після Воскресіння.

П’ятидесятниця припадає завжди на неділю. А вже в понеділок, одразу після Трійці, православні віряни відзначають День Святого Духа. Як правило, Трійця відзначається три дні: неділя, понеділок та вівторок.

У неділю у православних храмах виконується одна з найбільш урочистих і красивих служб в році. Всі три святкові дні в церквах читають молебні і поминають померлих предків. 194  196

Трійцю ще називають Зеленими святами, адже здавна в час, коли літо приходить на зміну весні, підлогу посипають травою й зіллям – вшановують невмирущість життя і невичерпність його джерела. Зеленими гілками та квітами на Трійцю прикрашають храми й церковні подвір’я, а священики освячують оберемки зелені, які люди приносять до церкви. Зелень символізує у народній традиції на Трійцю життя, а після засохлі гілки прийнято спалювати.

Після святкової літургії відбулося миропомазання.

192  20170604_133222

Цікаво, що на Трійцю за погодою можна зробити прогноз наперед. Якщо в цей день іде дощ, літо буде врожайним, грибним і теплим. Поганою прикметою на П’ятидесятницю вважають спекотну погоду, літо обіцяє бути посушливим.

 

Великдень 2017

Великдень, Пасха, Христове Воскресіння. Так називають свято, що відображає звершення найзаповітнішої мрії людства — подолання смерті. У словосполученні «Великий День» лунає відгомін міфів та вірувань давніх індусів, єгиптян, греків, римлян, слов’ян та інших народів, що втілювали ідею вічного життя в образах Вішну, Озіріса, Фенікса, бога Сонця…
Вибраний Богом єврейський народ, з-поміж якого мав прийти Спаситель, найбільшим, встановленим пророком Мойсеєм, святом вважали Пасху. Вона знаменувала перехід обраного людського племені з рабства у вільне життя на дарованій Всевишнім землі. Назва свята дійшла й до нас, однак наповнилась новим змістом. Ісус Христос через добровільну смерть і воскресіння звершив перехід для всього людства і кожної людини зокрема з рабства смерті до вічного життя. Тому Пасха стала святом найбільшої буттєвої радості — відчуття єдності з усім світом і з Живим Богом.
Великдень є символом вічного життя і перемоги над смертю, а також очищенням від гріхів, тому традиційно відзначається всім християнським світом. Воскресіння Христове для віруючих є головною подією церковного календаря, тому його називають «свято свят і торжество торжеств».   1015  У ніч на неділю (16 квітня) розпочалося святкове богослужіння в Соборі.

Зібрались місцеві віряни. Традиційно у цей час приїхали і ті, хто живе у найвіддаленіших куточках і не завжди може бувати на богослужіннях. Адже йдеться про момент особливого духовного пережиття величного Воскресіння разом з родиною. 1029

Велично співав хор, святково горіли свічки, виблискували різномаїттям барв вишиті рушники на турботливо підготованих господинями кошиках, навіть світанок був урочистим.

1030  «Христос воскрес!» — пролунало на сході сонця. Під передзвін церковних дзвонів та спів пасхальних пісень отцем Іваном Яворським освячувалися паски, писанки та все принесене в прикрашених кошиках. В рамках великодньої служби було здійснено хресний хід – віряни обійшли храм під дзвін дзвонів.  1025  Святкування Великодня триває 40 днів, тому як саме стільки часу Христос провів на землі зі своїми учнями після воскресіння. Весь тиждень після Великодня прийнято ходити у гості до близьких, на гуляння, христосуватися і обмінюватись крашанками, вітаючись урочисто: «Христос воскрес! Воістину воскрес!»

Більше фото, як завжди, у фотогалереї

Святкування Входу Господнього в Єрусалим

Неділя за тиждень перед Великоднем видалась сонячною та не дуже привітною. Проте вірян із гілочками лози, які прийшли в цей день вітати Господа у своїх серцях, не засмутив пронизливий вітер. Більшість із них слухали проповідь настоятеля отця Івана Яворського у затишному Соборі.  Багато людей, дітей зібралося також на церковному подвір’ї.

У народі ця неділя називається «Вербною», а в церковному світі — Входом Господнім до Єрусалиму. За християнським вченням у цей час Спаситель Христос в’їхав у Єрусалим на віслюку і миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям. Повчання про цей день було зачитане отцем із Євангеліє. Серед уважних слухачів надзвичайно багато було дітей.

20170409_120611        20170409_120913

Це дійсно цікаво для них — посвятити лозу і потім битися гілочками, бажаючи один одному здоров’я і сповіщаючи, що «за тиждень — Великдень».

1491745127458_4

Колись господарі, повертаючись з церкви з свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу ж садили на городі чи в полі, «щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на користь». Інші гілочки клали в хліви і стайні, за ікону в будинку. Вважалося, що вона має магічну силу і захищає будинок, хлів і двір від грому і пожежі. Крім того, кожен йшов на кладовище і ставив померлим родичам на могилі біля хреста кілька гілочок.

Свяченій вербі приписується магічна сила. Коли навесні виганяли худобу на пасовисько, то конче свяченою вербою — «щоб нечисть не чіплялася до тварин». Викидали гілки свяченої верби надвір під час граду — «щоб град зупинився». Верба має велике значення в народній медицині. Коли хворіли люди або тварини, то знахарі варили її з цілющими травами і напували хвору людину чи тварину. Відваром освяченої верби змочували голову і так лікувалися від головного болю. Свячена верба допомагала від лихоманки, ревматизму й гарячки. Товчене листя клали на рани, а настоянку на її листях пили проти шлункових захворювань. Освячені вербні «котики» кидали в кашу і їли, оскільки вважалося, що через них передасться людям сила весняної енергії на цілий рік. Ковтали «котики» ще по дорозі з церкви, щоб не було лихоманки, і горло не боліло. Обсаджували криниці вербами, щоб захистити воду від лихих сил, щоб вода була «пригожа та здорова». Сухою торішньою свяченою вербою розпалювали піч під великодні паски.

Свячена верба користується великою пошаною серед українців. Навіть дрібні гілки, які залишилися після освячення, палили на вогні, щоб вони випадково не потрапили під ноги.

Вербна неділя — тихе свято, яке краще провести в колі сім’ї. Це дуже благочестиве торжество, адже в цей період все ще триває Великий піст, а попереду християн чекає суворий тиждень посту — Страсна седмиця. У Вербну неділю дозволяється деяке послаблення посту — можна їсти рибу.

Після святкового богослужіння настоятель Собору здійснив чин миропомазання, вітаючи усіх присутніх та всіх людей доброї волі зі святом.

20170409_131347

 

Більше фото у фотогалереї.